Несподівана перемога Кемерона
Експерт про те, чого очікувати Україні від другого терміну лідера консерваторів (in Ukranian).
На загальних виборах у Великій Британії досить несподівано перемогла Консервативна партія, здобувши 327 місць у нижній палаті парламенту. А за кілька днів до вчорашніх виборів усі опитування громадської думки свідчили про те, що жодна з головних партій — Консервативна та Лейбористська — не можуть отримати абсолютну більшість у 650-містному парламенті. Мало того, згідно з цими прогнозами, жодна із цих партій не зможе сформувати коаліцію, і відтак уже восени могли відбутись нові позачергові вибори.
А тепер після визначення переможців на 647 із 650 виборчих округів, зрозуміло, що партія Девіда Кемерона здобула абсолютну більшість. У партії лейбористів, яку очолює Ед Мілібенд, — 232 місця, Шотландської націоналістичної партії — 56 проти 6, що для цієї політичної сили є величезним здобутком. Тим часом ліберальні демократи, які були партнерами по коаліції з консерваторами зазнали нищівної поразки, втративши 49 місць, і тепер будуть представлені у парламенті всього вісьмома депутатами, як і Партія демократичної єдності. Тим часом Партія валлійських націоналістів Plaid Cymru здобула 4 місця, і Партія незалежності Сполученого Королівства UKIP та Зелені відповідно по 2 мандати.
Зрозуміло, що тепер уряд очолить Кемерон, якого вже сьогодні прийняла королева Єлизавета ІІ. Після оголошення екзит-полів лідер консерваторів заявив, що «об’єднає Сполучене Королівство». Тим часом лідер британських лейбористів Ед Мілібенд визнав, що минула ніч була прикрою й оголосив про свою відставку.
ПРО ПОМИЛКУ СОЦІОЛОГІЧНИХ СЛУЖБ І ФАКТОР ШОТЛАНДСЬКОЇ НАЦІОНАЛІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ
«День» звернувся до директора департаменту з питань зовнішньої політики Центру європейських реформ Яна БОНДА, Лондон, із проханням прокоментувати результати виборів і пояснити, чому консерваторам вдалося отримати більшість, незважаючи на те, що опитування громадської думки показували, що розрив між головними партіями буде невеликим і навряд чи якась із них отримає більшість у парламенті?
— Очевидно, що соціологічні служби помились у цьому випадку. І зараз вони будуть перевіряти свою методологію, як це було раніше, щоб розібратися, яку групу людей вони оминули під час опитувань, чи які люди не сказали їм правду про те, за кого вони збираються голосувати. Таке часто траплялось у Великій Британії у минулому. Люди часто думають, що соціально більш прийнято говорити, що ви будете голосувати, наприклад, за лейбористів, коли вони фактично на виборчих дільницях голосують за консерваторів. А можливо у цьому випадку за UKIP — партію, яка виступає за вихід Великої Британії з ЄС.
Ми не знаємо, чому опитування були такими неправильними. Згідно з екзит-полами, лейбористи отримають 30%, а консерватори майже 37%. А до цього опитування свідчили, що обидві партії отримають майже 34% голосів. У реальності консерватори отримали на 3% відсотки більше, ніж будь-хто очікував. А лейбористська отримала на 4% менше, ніж очікувалось.
— То чи можна говорити зараз (інтерв’ю записувалося до підрахунку голосів — Авт.), що консерватори отримають більшість у цьому парламенті і їм не потрібні будуть голоси ліберальних демократів, щоб сформувати уряд?
— Технічно їм потрібні 326 голосів для отримання більшості у парламенті. Але в реальності достатньо лише 323. Це пояснюється тим, що ірландська політична партія «Шинн фейн» («Ми самі»), отримавши мандати на виборах, ніколи не заходить у парламент. І тому їхні місця фактично є пустими. Зрештою консерватори можуть розраховувати на підтримку DUP — партії Демократичної єдності, яка має консервативну філософію. З більшості питань вона буде голосувати так само, як консервативна партія, не будучи в коаліції. Тому на практиці консерватори матимуть дієздатну більшість. Щобільше, цій партії не потрібно створювати коаліцію з ліберальними демократами, як це було до цього. Бо фактично в парламенті не буде ліберальних демократів, які зменшили своє представництво з 57 місць до 8.
— Як можна пояснити такий результат партії Кемерона?
— З одного боку, тут багато в чому заслуга Шотландії. Лейбористська партія мала в Шотландії 41 місце до цих виборів. А на цих виборах вона здобула там лише 1 місце, тобто втратила 40 місць. Але якби лейбористи зберегли 40 місць у Шотландії, цього не було б достатньо, щоб їхня партія могла формувати уряд.
Дуже цікавим на півночі Англії було те, що UKIP проявила себе там дуже добре, хоча й не потрапила до парламенту. І вона в багатьох виборчих округах завдала збитків лейбористській партії. Через це партія Мілібенда не змогла виграти багато місць у боротьбі з консерваторами.
«КЕМЕРОН ДУЖЕ ЕФЕКТИВНО ПОПРАЦЮВАВ, ЗАЛЯКАВШИ ЛЮДЕЙ, ЩО ЛЕЙБОРИСТИ СФОРМУЮТЬ КОАЛІЦІЮ З ШОТЛАНДСЬКИМИ НАЦІОНАЛІСТАМИ»
— Ми бачили, що в ході кампанії Кемерон виступав перед своїми прихильниками під гаслом «Зрозумілий економічний план», а Мілібенд під гаслом «Кращий план заради кращого майбутнього». Але чим все таки апелювали до виборців консерватори, які несподівано отримали більшість у парламенті?
— З одного боку, люди відчували, що економіка розвивається і, можливо, Девід Кемерон заслуговує на шанс залишитися на посаді, а Лейбористська партія була більш ризикованим вибором з огляду на економічну політику. З іншого боку, Кемерон дуже ефективно попрацював, залякавши людей, що лейбористи сформують коаліцію з Шотландською націоналістичною партією і що це призведе до того, що Шотландія вкраде англійські гроші. Це був досить ефективний спосіб змусити людей голосувати за консерваторів. Але стратегічно це дуже поганий спосіб для збереження єдності Сполученого Королівства, заявляти, що Шотландія хоче лише вкрасти ваші гроші. На мою думку, це надзвичайно шкідливий меседж, щоб керувати в Королівстві.
— Після оголошення екзит-полів Кемерон заявив, що він «об’єднає Велику Британію». Чим можна пояснити таку заяву лідера консерваторів?
— Я думаю, що для нього це буде надзвичайно складно зробити. Він здобув лише одного депутата в Шотландії. І зараз у цій країні лише 3 члени парламенту з 59, які підтримують Сполучене Королівство. А 56 депутатів у Шотландії підтримують незалежність цієї країни. Нині лідер Шотландської національної партії заявляє: ми не говоримо про незалежність, а йдеться про те, що Шотландія отримала сильніший голос у Вестмінстері. Але відмінність між політикою консерваторів, яка проголошена в їхньому маніфесті, та політикою, яку хочуть проводити шотландські націоналісти, є такою величезною, що, на мою думку, питання наступного референдуму може знову бути порушено в Шотландії дуже скоро.
Наступного року відбудуться вибори до Шотландського парламенту. Якщо шотландські націоналісти добре виступлять на цих виборах, тоді я буду повністю здивований, якщо досить скоро не буде проголошено новий референдум про незалежність Шотландії.
— Чи означає перемога консерваторів, що вже точно 2017 року відбудеться референдум щодо членства в ЄС, як обіцяв Кемерон?
— Так, звісно, цей референдум має відбутися. Питання полягає в тому, що Кемерон збирається отримати від європейських країн. І мене це дуже турбує. Бо багато речей, яких він вимагає від ЄС, навряд чи можливо досягти без зміни Європейського договору. І до цієї категорії належить проведення переговорів про створення зони вільної торгівлі з іншими країнами. Також йдеться про надання більшого впливу національним парламентам щодо питань, які визначає регуляторна політика ЄС. І немає жодних гарантій, що країни ЄС погодяться на внесення змін до Європейського договору, оскільки для цього необхідно проведення референдуму.
«Я ХОЧУ СПОДІВАТИСЬ, ЩО КОЛИ ПОСТАНЕ ПИТАННЯ ПРО ВІДНОВЛЕННЯ САНКЦІЙ, ВІН БУДЕ ОДНИМ ІЗ ГУЧНИХ ГОЛОСІВ, ЯКИЙ ЗАЯВЛЯТИМЕ ПРО ТЕ, ЩО ЇХ ТРЕБА ПРОДОВЖУВАТИ, ДОПОКИ РОСІЯ НЕ ВИЙДЕ ЗІ СХІДНОЇ УКРАЇНИ…»
— Ще до парламентських виборів Кемерон зробив декілька різких заяв на адресу Росії, засуджуючи незаконну анексію Криму й російську агресію на Донбасі. Чи можна очікувати більш жорсткіших заходів з боку лідера консерваторів після цієї переконливої перемоги?
— Це дуже цікаве питання. Я хотів би знати на нього відповідь. Я сподіваюсь, що він так буде робити. Але він не демонструє великого інтересу до України. Він уже зробив дещо, коли йшлося про формування позиції ЄС із запровадження санкцій проти Росії. Я хочу сподіватись, що коли постане питання про відновлення санкцій, він буде одним із гучних голосів, який заявлятиме про те, що їх треба продовжувати, допоки Росія не вийде зі Східної України і допоки умови Мінських домовленостей не будуть повністю виконані. Якщо його головна турбота — домогтися перегляду відносин між ЄС та Сполученим Королівством, то я не певен, що багато політичного капіталу Кемерон захоче інвестувати в інші питання зовнішньої політики, включаючи Україну та Росію. Я побоююсь, що він буде намагатися переконати інших європейських лідерів запропонувати Сполученому Королівству певне поліпшення, яке бачиться з перспективи Девіда Кемерона у термінах збереження членства в ЄС. І одна річ, яка є цілком очевидною, — у порядку денному в найближчому майбутньому не буде питання подальшого розширення ЄС. Якщо консервативний уряд зараз головним чином зайнятий тим, щоб зменшити потрапляння мігрантів до Сполученого Королівства, то розширення ЄС означає більше мігрантів. Велика Британія, яка традиційно була прихильником розширення, мабуть, більше не збирається у майбутньому бути найбільшим голосом, який виступає за це.
— Відомо, що через Лондонське Сіті проходять величезні російські гроші. Тут не треба європейського рішення, щоб припинити відмивання грошей через британські банки. Чи можна сподіватися, що Кемерон піде на такий крок?
— На мою думку, зараз дедалі більше усвідомлюють, що тут існує проблема. Не думаю, що консерватори збираються вирішувати цю проблему, як могла б це зробити Лейбористська партія. Тому я побоююсь, що у нас не буде великої «чистки» російських грошей у Лондонському Сіті. З позитивного погляду, Сполучене Королівство було однією з провідних країн, які брали участь у розробці й запровадженні санкцій ЄС проти Росії. Але, думаю, тиск буде продовжуватися щодо загального питання — відмивання російських грошей у Лондоні.
Ian Bond is director of foreign policy at the Centre for European Reform.